Ми — Імагоглосія

або Що може замінити відсутній предмет?

Ніхто нікуди не приходить сам. Де б тобі не випало поставити дорожню валізу й перепочити, назовні проступить дивне відчуття непоправної нестачі, неосяжної відсутності. Ти перевіриш кишені, шукатимеш відповідні слова, щоб назвати те, що відчуваєш, але не знайдеш їх. У пошуках розради ти відкриєш фотоальбоми, упізнаєш предмети й людей, але це не принесе полегшення.

«Туга» саме така: вона обпікає, заморожує, мовчить, біжить, хреститься, насміхається, молиться, проклинає; вона безжальна і свята. Вона є нашаруванням твоїх переживань і переживань інших людей, що осіли поверх твоїх. Чому інакше сумувати за пристанню над річкою в селі, де ти ніколи не була? Або плакати за тією саманною хатою із пересохлою криницею між сливою та яблунею — облупленою, охопленою полум’ям посеред зимової ночі в селі, де вже ніхто не жив? Хатою, створеною оповіддю, яка завжди горить у тривалому теперішньому часі. Голос тієї людини, яка про неї розповіла, став твоєю «тугою» — активним минулим, минулим, що також триває в теперішньому.

Коли я їхала, то востаннє пройшла заіржавілим містом, зануреним безробіттям у штучну кому, а потім — замерзлим і негостинним степом. Я зайшла до церкви й запалила свічку. Вона була найтеплішим і найяскравішим із того, що я тримала в руках за довгий час. Я поклялася не сумувати, хоча це була радше не клятва, а благання.

«Туга» безжальна. Я ж тобі казала.

Доступ до твору

Відеоарт, спроєктований на стіну (циклічне відтворення):
https://youtu.be/N3bVKzxNM8Y

Звук із коробки через навушники (циклічне відтворення):
https://youtu.be/39HwsC_Rq8Y

Візуальна документація внутрішнього простору коробки (без звуку):
https://youtu.be/cnrq491rtTk

Документація інсталяції — проєкції відеоарту та звукової коробки:
https://youtube.com/shorts/TQ6OYoIQ_hs

Візуально-звукова інсталяція досліджує відчуття «тоски». Відеопроєкція на стіні відтворює розумові процеси пошуку слова, здатного назвати невпізнавану емоцію. Поруч, у напівтемряві, розташована звукова коробка-пристрій, що уособлює інтроспекцію. Взаємодія з нею відбувається індивідуально: глядач активує два джерела світла й слухає звукову композицію через навушники.

Два відсіки коробки уособлюють теперішнє та силу колективної пам’яті, яка передує суб’єктові й формує його.

1. Підійти до інсталяції

2. Надягнути навушники, розташовані поруч із коробкою

3. Увімкнути обидва джерела світла на час аудіовізуального досвіду

Коробку-пристрій було створено з використанням техніки «Привид Пеппера» — оптичної забавки XIX століття.

Матеріальність | Коробка складається з двох відсіків, водночас відокремлених і поєднаних між собою. Кожен простір позначений особливим освітленням: тепле світло уособлює силу колективної пам’яті, яка передує суб’єктові й формує його; холодне — тіло в теперішньому, представлене гнучким, напівпрозорим матеріалом, що відсилає до концепції плинної модерності Зиґмунта Баумана.

У відсіку з теплим світлом, поряд із відображеним у дзеркалі образом, лежить зім’ятий лист. Це може бути лист, який надіслали, але не отримали, або лист, продуманий, але так і не написаний.

Дзеркало відбиває образ, який, своєю чергою, з’являється в сусідньому відсіку, де під холодним світлом лежить аркуш пластику з написами. Діалог між двома відсіками виникає завдяки ввімкненню двох джерел світла, встановлених на кришці коробки. Якщо одне з внутрішніх джерел світла вимкнене, освітлений простір залишається мовчазним, очікуючи на чуттєвий обмін.

Звучання | Спеціально створена для коробки звукова композиція прослуховується через навушники, розташовані поруч. Звук відтворюється безперервно за допомогою пристрою, прихованого за коробкою й під’єднаного до електромережі.

Глядач | Близькість є необхідною умовою для індивідуального споглядання вмісту коробки. Напівтемрява створює простір інтимності та інтроспекції.

Простір, у якому розміщуватиметься інсталяція, має бути освітлений тьмяним світлом і перебувати в напівтемряві. Коробку-пристрій слід установити на підставці заввишки приблизно 110 см, біля стіни, поруч із відеопроєкцією.

Підставка для звукової коробки-пристрою | рекомендовані розміри

Висота: 110 см
Основа: 50 × 60 см

Коробка-пристрій | розміри

Висота: 18,5 см
Ширина: 25 см
Глибина: 30 см

Документація просторів, у яких було представлено роботу:

Galería Umbral, квітень 2024 року (ліворуч)
Asociación Italiana de Socorros Mutuos de Belgrano, вересень 2024 року (внизу)