Привести світ у світ

У контексті воєн, політичної ворожості та глобальної тенденції до закріплення авторитарно-патріархальних режимів на сучасній міжнародній арені «Привести світ у світ» є утвердженням материнського символічного порядку, заснованим на віталістичній етиці, яка розглядає життєвий імпульс як динамічний процес.

Я звертаюся до формули «Привести світ у світ», запропонованої спільнотою жінок-філософинь «Діотіма» (Італія), щоб поставити етику вище за будь-який політичний прапор: жодна ідея не може бути ціннішою за життя. У діаді Ти—Я Ти не є об’єктом Я, а метою самою по собі — незвідною, неповторною й абсолютною присутністю, світом.

Я звертаюся до образів червоної крові, нутрощів, пуповин, грудей і маток, щоб ушанувати зв’язок Ти—Я. У вислові «в материнському лоні» я бачу метафору інтерсуб’єктивної спільності, переддень діалогу, дословесний простір, таємницю, що тримається на тому, що Сильвія Рівера Кусіканкі називає «прагненням до ch’ixi»: бажанням жити всередині суперечності, не усуваючи її.

Якщо груди символізують інтерсуб’єктивну спільність, то червоний покров відсилає до готовності служити таємниці зустрічі між Я і Ти, у якій Ти даєш мені можливість бути Я.

Формально твір виконано в традиційних техніках — в’язанні гачком, лозоплетінні, ручному ткацтві, вишивці та кераміці — і він відсилає до православних ікон. Згідно з традицією, ікони є порталами, через які здійснюється спілкування з божественним порядком. У цій роботі його місце посідає людське життя, що містить виміри таємниці, які можна осягнути лише чуттєвим і відчуваючим розумом.

P.S. [післямова, додана на початку 2026 року]

Мені часто здається, що мій спосіб роботи нагадує гіпертекстову мережу: я починаю дослідження, вважаючи — і присягаючись, — що говорю про щось чітко окреслене й конкретне, а згодом виявляю, що всередині цього пошуку вже чекало інше питання, яке належало відкрити. Я ніколи до кінця не знаю, де завершується одне питання і починається наступне.

Через образи, пов’язані з материнським символічним порядком, взаємозалежністю та піклуванням, я прийшла до ширшого дослідження апотропеїчних практик, з яким запрошую ознайомитися на сторінці твору «Апотропеїка».

48 × 34 см
кроше, перуанська пряжа, бавовняна нитка

«Запрошення до діалогу»
текстильний об’єкт, знайдені предмети
60 × 100 см

«Інтенсивність діалогу»
50 × 50 см
мокре валяння, нитки, полотно, гуаш

«Поговорили відверто» / «Hablaron de corazón a corazón»
45 × 25 см
текстильний об’єкт на обтягнутому полотном підрамнику

«Рожаниця». Символи життя та родючості
65 × 165 см
текстильний об’єкт, бавовняна нитка

«Після зустрічі»
25 × 25 см
текстильний об’єкт на підрамнику

«Народження діалогу»
25 × 25 см
текстильний об’єкт на підрамнику

Цю роботу було відібрано для участі у 12-й Міжнародній виставці мінітекстилю та фіберарту «Scythia», червень 2025 року, Івано-Франківськ, Україна.

100 × 100 см
кроше, обмотування, перуанська пряжа, бавовняна нитка

«Формула Левінаса»
74 × 78 см
текстильний об’єкт, бавовняна нитка

«Я + ти = світ» втілює основну ідею: існування Я формується у взаємозв’язку; саме Інший дає мені можливість бути Я.

Натхненна філософією Емманюеля Левінаса, ця робота стверджує, що джерело людського міститься у взаєминах — у зв’язку, опосередкованому відповідальністю та зверненістю до Іншого.